Пенсія в Україні — тема, яка хвилює мільйони людей. Хтось уже на порозі виходу на заслужений відпочинок, хтось тільки починає кар’єру і думає, що буде через 30 років. І майже всі чули одне й те саме: пенсії маленькі, на них не проживеш. Але водночас час від часу з’являються новини про те, що якийсь суддя чи колишній депутат отримує пенсію в десятки тисяч гривень. Як таке можливо? Яка взагалі максимальна пенсія в Україні і хто її отримує? Давайте розберемося без зайвих слів.
Максимальна пенсія і чи існує офіційна стеля
Якщо коротко — так, певні обмеження існують, але вони влаштовані не так, як більшість людей уявляє. Немає якоїсь однієї цифри, яка написана в законі як «більше цього не дамо нікому». Все залежить від категорії пенсіонера.
Для звичайних пенсіонерів, тих, хто виходить на пенсію за загальною системою, максимальний розмір пенсії прив’язаний до формули розрахунку. Теоретично чим більший стаж і чим вища була зарплата — тим більша пенсія. Але є нюанс: при розрахунку враховується не вся зарплата, а лише та її частина, з якої сплачувалися внески до Пенсійного фонду. І тут більшість українців стикається з реальністю: роки роботи «в конверті» просто не рахуються.
Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлює базові принципи розрахунку, але не фіксує жорсткої стелі для загальної пенсії. Натомість для так званих спеціальних пенсій — суддів, прокурорів, держслужбовців, народних депутатів — існують окремі закони з власними формулами і, відповідно, зовсім іншими сумами.
Ось де і починається та прірва між «звичайною» пенсією і тим, що отримують окремі категорії громадян.
Від чого залежить розмір пенсії
Щоб зрозуміти, як формується пенсія, треба розібратися з трьома ключовими речами: страховий стаж, розмір зарплати і так званий індивідуальний пенсійний коефіцієнт. Саме ці три складові визначають, скільки ви отримаєте щомісяця після виходу на пенсію.
Страховий стаж — це не просто роки роботи. Це роки, протягом яких роботодавець (або ви самі, якщо ФОП) сплачував єдиний соціальний внесок. Якщо ви працювали неофіційно — ці роки в стаж не йдуть. Мінімальний стаж для виходу на пенсію зараз становить 15 років, але для повноцінної пенсії потрібно значно більше — щонайменше 35 років для жінок і стільки ж для чоловіків, щоб отримати пенсію без знижувального коефіцієнта.
Зарплата теж має значення, але не остання, а середня за весь страховий стаж. Тут важливий момент: враховується не абсолютна сума, а співвідношення вашої зарплати до середньої по країні в той самий період. Тобто якщо ви заробляли вдвічі більше за середню зарплату по Україні — це позитивно вплине на пенсію. Якщо менше — відповідно, негативно.
Індивідуальний пенсійний коефіцієнт (ІПК) — це і є те саме співвідношення вашої зарплати до середньої по країні, помножене на кількість років стажу. Чим вищий коефіцієнт — тим більша пенсія. Формула виглядає так: розмір пенсії = ІПК × вартість одного року страхового стажу. Вартість одного року стажу регулярно переглядається і прив’язана до прожиткового мінімуму.
Щоб було зрозуміліше — невеликий приклад. Людина пропрацювала 35 років з офіційною зарплатою, яка дорівнювала середній по країні. Її ІПК буде приблизно 1,0 × 35 = 35. Помножуємо на вартість одного року стажу (орієнтовно 90–100 гривень на сьогодні) — отримуємо пенсію близько 3 150–3 500 гривень. Негусто, правда? Але якщо зарплата була вдвічі вища за середню — пенсія теж подвоюється.
Пенсія — це дзеркало вашої офіційної кар’єри. Скільки держава «бачила» вашого заробітку — стільки вона й поверне.
Орієнтовні розміри пенсій залежно від стажу і зарплати
Щоб не бути голослівними, ось наочна таблиця. Цифри орієнтовні, розраховані на основі чинної методики з урахуванням вартості одного року стажу близько 95–100 гривень і середньої зарплати по Україні приблизно 18 000–20 000 гривень на місяць.
| Страховий стаж | Зарплата відносно середньої по країні | Орієнтовний ІПК | Приблизна пенсія (грн/міс) |
|---|---|---|---|
| 25 років | Нижче середньої (коефіцієнт 0,8) | 20 | 1 900 – 2 000 |
| 30 років | Середня (коефіцієнт 1,0) | 30 | 2 850 – 3 000 |
| 35 років | Середня (коефіцієнт 1,0) | 35 | 3 300 – 3 500 |
| 35 років | Вдвічі вища за середню (коефіцієнт 2,0) | 70 | 6 600 – 7 000 |
| 40 років | Вдвічі вища за середню (коефіцієнт 2,0) | 80 | 7 600 – 8 000 |
| 45 років | Утричі вища за середню (коефіцієнт 3,0) | 135 | 12 800 – 13 500 |
Як бачите, навіть при дуже тривалому стажі і зарплаті втричі вищій за середню по країні — пенсія за загальною системою навряд чи перевищить 13 000–15 000 гривень. Це і є фактична стеля для більшості українців у рамках солідарної системи. Але є ті, для кого ці цифри — лише початок.
Хто в Україні отримує найбільші пенсії
Ось тут починається найцікавіше. В Україні існує ціла низка категорій громадян, для яких пенсія розраховується зовсім за іншими правилами — і суми там зовсім інші.
Судді: пенсія судді (або довічне грошове утримання, як це офіційно називається) становить 80% від посадового окладу діючого судді відповідного рівня. Враховуючи, що оклади суддів в Україні досить високі, виплати можуть сягати 40 000–80 000 гривень на місяць і вище. Це не перебільшення — такі цифри фігурували у відкритих даних Пенсійного фонду.
Прокурори: аналогічна система — пенсія прив’язана до окладу діючого прокурора відповідного рівня і може становити 60–80% від нього. Реальні суми — від 15 000 до 40 000 гривень залежно від посади і рівня прокуратури.
Народні депутати: тут ситуація трохи складніша. Після кількох реформ і скандалів депутатські пенсії були суттєво обмежені. Але ті, хто встиг набути право на спеціальну пенсію до змін у законодавстві, продовжують отримувати підвищені виплати. Суми варіюються, але можуть перевищувати 20 000–30 000 гривень.
Держслужбовці вищих категорій: пенсія держслужбовця може становити до 80% від посадового окладу на момент виходу на пенсію. Для вищих категорій держслужби це означає суми від 10 000 до 25 000 гривень і більше.
Військові та силовики: пенсії військовослужбовців розраховуються за окремою системою і залежать від звання, вислуги років і посади. Офіцери вищого командного складу з великою вислугою можуть отримувати 15 000–30 000 гривень і більше. Після повномасштабного вторгнення виплати учасникам бойових дій також суттєво зросли.
Науковці та академіки: члени Національної академії наук України мають право на підвищену пенсію. Академіки НАН можуть отримувати надбавки, які доводять загальну суму виплат до 10 000–20 000 гривень.
В Україні фактично існують дві пенсійні системи: одна — для більшості, інша — для тих, хто свого часу мав доступ до спеціального законодавства.
Варто розуміти: ці «спеціальні» пенсії фінансуються не з пенсійних внесків самих отримувачів, а з державного бюджету. Саме тому вони так дратують суспільство — особливо на тлі того, що звичайний пенсіонер після 40 років роботи отримує 3 000–4 000 гривень.
Чи обмежили спеціальні пенсії під час війни
Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року питання спеціальних пенсій набуло нового виміру. Держава опинилася під колосальним фінансовим тиском, і одним із кроків стало тимчасове обмеження виплат.
Зокрема, було введено обмеження: пенсії, що фінансуються з державного бюджету (тобто спеціальні), на період воєнного стану виплачуються в розмірі, що не перевищує 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Станом на 2024–2025 роки це означає обмеження приблизно на рівні 26 000–28 000 гривень на місяць. Для більшості пенсіонерів це взагалі не актуально, але для суддів і деяких інших категорій — це реальне зниження виплат порівняно з довоєнним рівнем.
Водночас це обмеження стосується не всіх і не завжди застосовується однаково. Частина отримувачів спеціальних пенсій оскаржувала обмеження в судах — і деякі справи вирішувалися на їхню користь. Тому ситуація залишається неоднозначною.
Для звичайних пенсіонерів, які отримують пенсію з Пенсійного фонду за загальною системою, воєнний стан прямих обмежень не вніс. Навпаки, у 2023 і 2024 роках відбувалися індексації пенсій, хоча їхній розмір критикували як недостатній для покриття реальної інфляції.
Як збільшити свою пенсію: реальні способи
Якщо ви не суддя і не прокурор — не варто засмучуватися. Є цілком реальні способи вплинути на розмір своєї майбутньої пенсії. Головне — починати думати про це не за рік до виходу на пенсію, а значно раніше.
Найпростіший і найефективніший спосіб — офіційне працевлаштування і біла зарплата. Звучить банально, але це справді основа. Кожна гривня, з якої сплачується ЄСВ, збільшує ваш страховий стаж і підвищує пенсійний коефіцієнт. Якщо ваш роботодавець пропонує «конверт» — подумайте двічі. Ви економите зараз, але платите пенсією потім.
Добровільна участь у системі пенсійного страхування — варіант для ФОПів, самозайнятих і тих, хто працює неофіційно. Можна самостійно сплачувати ЄСВ і таким чином накопичувати страховий стаж. Мінімальний розмір добровільного внеску — 22% від мінімальної зарплати. Це не велика сума, але вона дає стаж.
Відстрочення виходу на пенсію — ще один інструмент. Якщо ви досягли пенсійного віку, але продовжуєте працювати і не оформлюєте пенсію, то за кожен рік відстрочки ваша майбутня пенсія збільшується на певний відсоток. Конкретний розмір надбавки залежить від кількості років відстрочки — і може бути досить суттєвим.
Недержавні пенсійні фонди (НПФ) — це вже про власні накопичення. Ви самостійно або разом з роботодавцем відкладаєте гроші на спеціальний рахунок, вони інвестуються, і на пенсії ви отримуєте накопичену суму. В Україні НПФ існують давно, але довіра до них у суспільстві невисока — через загальну нестабільність і кілька гучних скандалів у минулому. Проте для тих, хто готовий розібратися і обрати надійний фонд, це реальний спосіб забезпечити собі додатковий дохід у старості.
Нарешті, є ще один варіант, про який рідко говорять відкрито — нерухомість і пасивний дохід. Якщо у вас є можливість придбати квартиру для здачі в оренду або інший актив, що генерує дохід, — це теж своєрідна «пенсія», тільки незалежна від держави. В умовах нестабільності пенсійної системи такий підхід виглядає цілком раціонально.
Накопичувальна пенсійна реформа: що це і коли запрацює
Про накопичувальну пенсійну систему в Україні говорять уже дуже давно — буквально десятиліттями. Ідея проста: частина пенсійних внесків іде не в загальний «котел» солідарної системи, а на особистий рахунок кожного працівника. Ці гроші інвестуються і на пенсії повертаються власнику разом із доходом від інвестицій.
У 2022 році відповідний закон нарешті був прийнятий. Але повноцінний запуск накопичувальної системи відклали через воєнний стан. Станом на 2024–2025 роки система ще не запрацювала в повному обсязі, хоча підготовча робота ведеться. Коли саме вона стартує — залежить від того, як розвиватиметься ситуація в країні.
Коли (і якщо) накопичувальна система запрацює, це суттєво змінить пенсійний ландшафт. Молоді люди, які тільки починають кар’єру, зможуть накопичувати власні пенсійні заощадження, а не лише сподіватися на солідарну систему, яка тримається на плечах тих, хто зараз працює.
Поки що реальність така: переважна більшість українських пенсіонерів отримує від 3 000 до 6 000 гривень на місяць. Середня пенсія коливається в районі 4 500–5 500 гривень. Максимальна пенсія за загальною системою для людини з дуже тривалим стажем і високою офіційною зарплатою може сягати 12 000–15 000 гривень — але таких людей небагато. А от спеціальні пенсії окремих категорій — судді, прокурори, вищі держслужбовці — можуть у рази перевищувати ці суми навіть з урахуванням воєнних обмежень.
Система несправедлива? Багато хто так вважає. Але поки вона існує саме в такому вигляді — краще знати її правила і діяти відповідно до них. Офіційна робота, білий заробіток, добровільні внески, власні накопичення — все це реальні інструменти, які дають змогу вплинути на своє майбутнє, навіть якщо ви не суддя і не народний депутат.
